Суббота, 31.07.2021, 11:22:54

Великая Писаревка

Приветствую Вас Гость

Поиск по сайту

ИнформБюро
Статистика

Полный анализ сайта

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Меню сайта
Категории каталога
Наша история [34]
Материалы по истории посёлка, района и наша история вообще.
День сегодняшний [44]
Чем живёт посёлок сегодня.
Медицина и здоровье [124]
Полезные статьи и советы.
Отдых и туризм [15]
Отдых, путешествия, туризм
Всякая всячина [220]
Разное.
Гетьманський парк [4]
Все про Гетьманський національний природний парк
Наш опрос
Оцените наш сайт
1. Отлично
2. Хорошо
3. Неплохо
4. Плохо
Всього відповідей: 361
Главная » Статьи » День сегодняшний

Нові шляхи до спасіння! Чи розчарування?
Останнім часом українське релігійне життя все частіше сколихується від появи новітніх релігійних утворень, які як гриби після дощу виникають на благодатному ґрунті пострадянського атеїстичного періоду.

Не став виключенням від цього і Сумський регіон. Мешканці області здається вже звикли до різного роду запрошень прийняти участь у богослужіннях та інших заходах, що організовуються як різноманітними протестантськими структурами так і зовсім екзотичними, принаймні для нашого менталітету, деномінаціями східного походження.

І вже зовсім дивовижною стала поява нових православних утворень які у переважній більшості асоціюють себе як правонаступниці Тієї! Церкви, що діяла на території Російської імперії у дореволюційні (1917 р.) часи і саме які і проповідують "істинне" православ'я.

Так, наприкінці 2009 року органами державної влади в с. Кириківка Великописарівського району було офіційно зареєстровано релігійну громаду на честь Святої Трійці яка догматично та адміністративно відноситься до Істино-православної російської Церкви (ІПРЦ).

Довідково: Істино-православна російська Церква (ІПРЦ) створена на території РФ наприкінці XX століття в результаті об'єднання частини дрібних православних утворень, що не визнають Московської Патріархії та позиціонують себе як послідовники катакомбної Церкви, що нелегально діяла на території Росії після революції 1917 року. Керівником ІПРЦ на даний момент є відставний полковник ГРУ МО СРСР Патріарх Всеросійський Рафаїл (Прокоф 'єв).

Мабуть не варто вдаватись до догматичних та інших нюансів діяльності цієї структури та можливої причетності її до відповідних служб сусідньої держави, в яких, як відомо "колишніх" не буває. В цьому розрізі більш цікаві особистості які мають проповідувати "справжнє" православ'я на Сумщині.

Найбільш величною та одіозною постаттю місцевого масштабу є керуючий Слобожанською архієпіскопією, постійний член Священного синоду ІПРЦ архієпископ Сумський і Охтирський Михаїл (в миру Гордієнко Володимир Іванович), який, цитуючи фразу відомого кінофільму, тимчасово мешкає в с. Чупахівка Охтирського району Сумської області. Цікаво відзначити широку різноманітність пастирської кар'єри архієпископа Михаїла, який доклав власні зусилля до розбудови різних релігійних структур області. Почав дуже традиційно в УПЦ, далі керуючись покликанням національної свідомості продовжив службу в УПЦ Київського Патріархату, не обминула його і причетність до греко-католицької Церкви громаду якої він очолював у с. Чупахівка і нарешті ієрарх істинної православної Церкви всієї Слобожанщини! Досить не простий та тернистий шлях, особливо враховуючи абсолютну політичну різнополярність всіх конфесій від національної автономістської спрямованості УПЦ КП до монархічних великодержавних настроїв ІПРЦ.

Не хочеться робити висновки відносно такої непослідовності проте, як то кажуть, виникають певні питання.

Щодо громади в с. Кириківка, то ситуація тут зовсім проста і логічна. Традиційні православні структури чомусь обійшли увагою даний населений пункт чим благополучно і скористався архієпископ Михаїл, який за допомогою окремих місцевих жителів організував незначну громаду та ще і отримав приміщення колишнього дитячого садка та їдальні для організації там богослужбової діяльності. Здавалося б справа цілком позитивна, шлях до Господа у кожного свій і в принципі не важливо через яку релігійну організацію він веде. Проте окремі аспекти діяльності функціонерів ІПРЦ заставляють замислитись.

По перше - не зважаючи на офіційне заснування громади (єдину на всю Слобожанську архієпископію) архієпископ Михаїл не досить часто радує місцевих вірян своїми візитами, це ще й враховуючи факт відсутності в селі священика. Релігійна діяльність ІПРЦ все більше зводиться до розповсюдження серед місцевих жителів друкованих видань даної структури та інколи проведення спільних молитов, що дещо відрізняється від практики традиційного православ'я.

По друге - релігійні функціонери ІПРЦ с. Кириківка розпочали дещо сумнівну діяльність маючи намір організувати у наданому приміщенні не храм Божий, а притулок для людей похилого віку. Справа також здавалося б така, що заслуговує лише вдячності, але саме тут і виникає багато "але". Яким чином, звідки і з числа кого буде підбиратися персонал цього закладу, чи буде проводитись узгодження щодо його відкриття з відповідними державними соціальними службами і що найголовніше за який рахунок він буде фінансуватись. І це вже не кажучи про можливість махінацій з майном пенсіонерів. Нажаль подібні факти вже мали місце, коли в результаті щільної опіки зазначеної категорії осіб занадто прогресивними релігійними діячами, їх родичі залишались без законної спадщини.

Це все лише констатація окремих фактів та відповідні припущення, основані на практиці. Дійсно хотілося б дуже вірити, що зазначена структура принесе нашим віруючим тільки душевне тепло, спокій, Господнє благословення, а не стане джерелом розбрату, шахрайства, пропагування неприйнятних і провокаційних ідей та думок, причиною розчарування у Божому спасінні простих людей.
 
Соб. информ.
Категория: День сегодняшний | Добавил: Прохожий (02.02.2010)
Просмотров: 1269 | Комментарии: 2
Всего комментариев: 1
1 Valery   [Матеріал]
В статье задеты два вопроса. Вопрос межконфессионных противоречий стар, как и вся история религии. Можно верить во все, что угодно - бубен шамана способен исцелять с таким же успехом, как и таблетка плацебо. Спешу успокоить чувства верующих - я уважаю эти чувства и ничего не имею против. Но если бы данные статистики показали, например, что православные здоровее католиков или наоборот, а адвентисты седьмого дня живут дольше мусульман, то наверняка человечество за свою долгую историю определилось бы с богами и жило бы в мире и согласии.
Можно было бы много рассказывать о положительных сторонах любой веры, но все теряется, когда вмешивается комерция. К сожалению ни одна религия не избежала комерческого аспекта. Именно он и является яблоком раздора между различными религиями и конфесиями. Пусть проблемы распределения прибыли от прихожан останутся на совести господ в рясах. Мы же приходим в храм не к попу, а к Господу Богу нашему.
Что касаемо пристанища для престарелых, то дело нужное. Просто общественность должна следить за условиями проживания людей, а то, что жилье перейдет в собственность церкви, то это вина самих родственников. Кто мешает им приютить родных людей и получить их жилье? По моему это безнравственно - отказаться от родственников, а потом претендовать на их имущество.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]