Среда, 21.02.2018, 12:54:29

Великая Писаревка

Приветствую Вас Гость

Поиск по сайту

ИнформБюро
Статистика

Полный анализ сайта

Онлайн всего: 5
Гостей: 5
Пользователей: 0
Меню сайта
Разделы новостей
"Местные" новости [1523]
Новости посёлка, района, области.
В Украине [1333]
Новости Украины
В мире и вообще [1028]
События в мире
Календарь новостей
«  Январь 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Наш опрос
Оцените наш сайт
1. Отлично
2. Хорошо
3. Плохо
4. Неплохо
Всего ответов: 354
Главная » 2018 » Январь » 24 » Програму презентували, але у селян залишилась купа питань (+ фото)
Програму презентували, але у селян залишилась купа питань (+ фото)
10:19:28

У грудні минулого року депутати районної ради затвердили Програму розвитку агропромислового комплексу та сільських територій Великописарівського району на 2018-2020 роки, яка була розроблена райдержадміністрацією на основі відповідної обласної програми, оскільки реалізація заходів програми передбачена на умовах співфінансування як із обласного, так і з місцевих бюджетів. Уже за назвою програми зрозуміло, що спрямована вона на підтримку тих, хто трудиться в сільському господарстві.

Із метою презентації обласної програми до нашого району приїжджали заступник голови Сумської обласної державної адміністрації Микола Подопригора, тимчасово виконуючий обов’язки директора департаменту    агропромислового розвитку ОДА Петро Турчин і начальник відділу економічного аналізу, інвестицій та розвитку сільських територій управління бухгалтерського обліку, економічного аналізу та розвитку сільських територій Любов Придатко.

Презентуючи програму запрошеним на захід сільським і селищним головам, представникам сільськогосподарських підприємств, приватним підприємцям району, Любов Придатко акцентувала увагу на основних напрямах діяльності в сільських територіях, які можуть фінансуватися за рахунок програми. Це надання субвенції з обласного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо суб’єктів господарювання комунальної форми власності. Субвенція надається на конкурсних засадах і спрямовується на придбання обладнання для збору, охолодження та переробки молока та молочної сировини; на придбання обладнання для проведення  охолодження, заморозки, сортування, пакування, палетизації, сублімаційного висушування фруктів та ягід, їх зберігання, а також на придбання саджанців плодово-ягідних культур.

Сільгосппідприємцям незалежно від форми власності та фізичним особам-підприємцям, що зареєстровані на території Сумської області, які отримали сертифікат відповідності на органічну продукцію та включені до Реєстру виробників органічної продукції, за програмою може бути надане часткове відшкодування витрат, пов’язаних з отриманням сертифікату.  Відшкодування здійснюється на безповоротній основі в розмірі 50% витрат, понесених  у зв’язку з проведенням та підтвердженням відповідності виробництва органічної продукції та отриманням сертифікату, але не більше 15 тис. гривень у рік для одного суб’єкта господарювання.

Обласною програмою передбачена підтримка і тим сільгоспвиробникам та фізичним особам-підприємцям, які мають намір зайнятися тваринництвом. Вони можуть отримати часткове відшкодування вартості закупленого молодняку овець для подальшого відтворення племінних вівцематок, баранів, ярок у розмірі до 50% їх вартості, але не більше як 850 гривень за одну голову.   А для бажаючих зайнятися свинарством програма пропонує часткове відшкодування вартості закуплених ними племінних свинок та кнурців вітчизняного походження (класу «еліта») до 11 голів  у розмірі  до 50%  вартості, але не більше 2 400 гривень за одну голову.

Окрім того, Програмою розвитку малого та середнього підприємництва в Сумській області на 2017-2019 роки, затвердженою рішенням Сумської обласної ради від 22.12.2016 (зі змінами від 15.09.2017), передбачено виділення коштів з обласного та місцевих бюджетів для фінансової підтримки шляхом надання часткової компенсації сплачених відсотків за кредитами, отриманими суб’єктами малого підприємництва у державних банківських установах. Серед пріоритетів цієї програми визначені такі сфери господарської діяльності: органічне сільськогосподарське виробництво, ягідництво, вівчарство, свинарство.

Більш детально зі змістом Програми розвитку агропромислового комплексу та сільських територій Сумської області на період до 2020 року можна ознайомитися на веб-розділі Департаменту агропромислового розвитку Сумської  обласної державної адміністрації веб-порталу місцевих органів виконавчої влади Сумської області www.apk.sm.gov.ua.

***

А тепер коротко про враження присутніх на презентації та їхні суб’єктивні й об’єктивні оцінки. Очевидно, читачі звернули увагу на те, що для бажаючих зайнятися виробленням органічної продукції надається допомога в розмірі аж… 15 тис. грн. на компенсацію витрат, пов’язаних із виготовленням відповідного сертифікату. Звичайно, це краще, ніж нічого, але в нинішній час ці кошти навряд чи можна назвати стимулом, скоріше — невеличким бонусом.

Що стосується надання субвенції з обласного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо суб’єктів господарювання комунальної форми власності на придбання обладнання для збору й переробки молочної сировини,  то в залі витало питання: а хто  цим займеться? Сільські голови добре усвідомлюють важливість цього питання, особливо з огляду на те, що вже з 1 січня цього року мали вступити в дію європейські санітарно-гігієнічні стандарти, які забороняють молокозаводам переробляти сировину другого сорту (за нашими стандартами є екстра-ґатунок молока, вищий, перший і другий). Молоко з приватних домогосподарств вважається саме другосортним — таким, що не відповідає стандартам, визначеним Євросоюзом. Згідно із договором про Асоціацію з ЄС Україна має свої нормативно-технічні акти адаптувати до європейських, відійти від такого поділу сортності молока й оцінювати його за принципом безпечне воно чи ні. Взагалі перший раз це питання конкретно постало у 2004 році, коли Україна стала членом СОТ та взяла на себе зобов’язання зняти цю проблему. І з тих пір у нас тільки говорили про невідповідність якості молока з особистих селянських господарств вимогам у галузі переробки, та вирішення проблеми відкладали від одних виборів до інших. До речі, й зараз введення євростандартів щодо молока відтермінували до 1 липня.

Як вважають спеціалісти, підвищення сортності молока в підсобних господарствах можна досягти шляхом безконтактного доїння корів (доїльними апаратами, як у районі багато вже хто робить) та його охолодженням. Зокрема, якщо одразу після доїння охолодити молоко до 5º С, то це призупинить розвиток бактерій та дозволить протягом доби переробити молоко. Тому в ідеалі добре було б створити в населених пунктах кооперативи, які й отримали б допомогу на придбання обладнання за обласною програмою.

Попівський сільський голова Олександр Мірошниченко поцікавився, якою буде вартість створення кооперативу (придбання автівки для збирання молока, холодильного обладнання, лабораторії, приміщення, де все це знаходитиметься, оплати праці того, хто цим займатиметься). Відповідь на запитання обраховували разом: і гості із обласного центру, й присутні на презентації. Сума вийшла чимала, близька до шестизначної.  Але тут же виникло питання: хто цим займеться? Адже ні держслужбовці, ні сільські голови цим займатися особисто не будуть і не мають на це права. Вони можуть когось заагітувати, при бажанні можуть допомогти організувати справу. А реально це має робить хтось. І оцей «Хтось» повинен ризикнути взяти на себе відповідальність за свою справу і за земляків-«молочників». Не секрет, що багато жителів району вже давно займаються молочним бізнесом: скупляють молоко, в приватних домогосподарствах переробляють його й реалізують продукцію в основному в Харкові. І тут теж питання, чи матимуть вони можливість і надалі робити це в такому ж форматі й чи потрібен їм кооператив, функціонування якого буде легальним.

Окрім того, на презентації сільські голови, зокрема В’ячеслав Севідов і Сергій Рибалка порушили питання щодо переведення землі із державної власності в комунальну, зокрема тієї землі, що можна було б утримувати в сільській раді під випас громадської худоби. Вони відзначили, що зверталися в Суми до держгеокадастру, але їм у цьому відмовили. Тож як можна розвивати в селі вівчарство, як передбачено програмою, якщо не буде де випасати тих овець.

Іншу проблему озвучив керівник ТОВ «Мрія» Микола Бантов. Він звернув увагу на те, що для малого та середнього підприємництва передбачено виділення коштів з обласного та місцевих бюджетів для фінансової підтримки шляхом надання часткової компенсації сплачених відсотків за кредитами, отриманими суб’єктами малого підприємництва у державних банківських установах. А в державних банках відсоток за кредитами значно перевищує ті відсотки, які пропонують деякі приватні банки. То ж чи є резон зв’язуватися з програмою для часткового погашення кредитів, коли й без програми можна взяти кредит у приватному банку – результат буде приблизно однаковий і без зайвого клопоту.

Тож тимчасово виконуючий обов’язки директора департаменту    агропромислового розвитку ОДА Петро Турчин взяв до уваги висловлені зауваження. Що стосується «молочних» кооперативів, то представник влади запевнив, що спеціалісти із Сум готові допомогти в людям у цій справі, аби тільки були бажаючі нею зайнятися.

 Для збільшення натисніть на фото

Категория: "Местные" новости | Просмотров: 193 | Добавил: Vint
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]