Великая Писаревка

 На цвинтарі Рябини  нещодавно встановили   меморі­ал жертвам Голодомору  1932-1933 років.

Постав він завдяки  нашим відомим землякам: Анатолію Стріляному, кореспонденту радіо «Свобода», і Михайлу Скорику, власному кореспонденту газети Верховної Ради України «Голос Укра­їни» у Дніпропетровській області (2005-2012 pp.).  На їхнє замовлення із відомого далеко за межами України Скелеватського гранітного кар'єру, що на Дніпрпетровщині, привезено восьмитонну гранітну стелу шириною чотири метри й висотою – півтора.  До стели прикріпили гра­нітну дошку з написом: «Тут лежать понад 300 мешканців Старої Рябини різного віку, котрі загинули голодною смертю протягом 1932-1933 років. Вічна пам'ять жертвам сталінізму».

За словами Михайла Скорика, ще в середині 80-х років минулого сто­ліття за ініціативою тоді відомого московського журналіста Анатолія Стріляного вони зайнялися збиранням спогадів рябинівців про голод в тридцятих роках. То була непроста справа. Люди, що пережили ті часи, боялися розповідати про   жахли­ве лихо. Проте майже два десятки громадян усе ж таки засвідчили про ту насильницьку колективізацію   та боротьбу з куркульством у селі. Анато­лій Іванович опублікував у москов­ському журналі «Дружба народов» документальне есе «Без патрона». А оригінали записів тих спогадів збере­глися в Михайла Скорика  і він опублікував їх лише в 2015 році у своїй документальній книзі «Осінь» у розділі «Україномор».

Анато­лій Стріляний нині мешкає в рідному селі, і він за розпо­відями ще живих односельців з'ясував, де була викопана та яма, куди звозили зі всього села людей, які мученицькою смертю помирали від голоду. Так і знайшлося трагічне місце для меморіального пам'ятника. Облаштували його рябинівці: брати Іван та Андрій Стеценки,   фермери брати Олександр та Юрій Синьогуби, сільський голова Сергій Павлушенко.  

Відкриття меморіалу відбулося в день вшанування жертв Голодомору. Розпочалось воно панахидою, яку відслужив настоятель Свято-Миколаївського храму отець Микола Дендак. Після панахиди виступив Анатолій Стріляний, який розповів присутнім про захоронення односельчан, що загинули голодною смертю. Відтворив   у пам’яті деякі події тих жахливих днів. Михайло Скорик докладно описав  деякі документальні факти із життя Рябини цих років. На закінчення мітингу-реквієму виступив сільський голова Сергій Павлушенко, який подякував всім, хто доклав рук до встановлення  цього меморіального пам’ятника, ще раз закликав присутніх пам’ятати, що ми — українці і маємо пам’ятати нашу історію і докласти всіх зусиль, щоб рідне село розвивалось, процвітало і ніколи більше не зазнало таких жахіть. Побажав усім мирного неба і благополуччя.

Для збільшення натисніть на зображення