Вторник, 23.04.2019, 04:25:33

Великая Писаревка

Приветствую Вас Гость

Поиск по сайту

ИнформБюро
Статистика

Полный анализ сайта

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Меню сайта
Разделы новостей
"Местные" новости [1620]
Новости посёлка, района, области.
В Украине [1343]
Новости Украины
В мире и вообще [1032]
События в мире
Календарь новостей
«  Сентябрь 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Наш опрос
Оцените наш сайт
1. Отлично
2. Хорошо
3. Неплохо
4. Плохо
Всего ответов: 357
Главная » 2015 » Сентябрь » 1 » Наші незабутні літні мандри
Наші незабутні літні мандри
23:10:44

… І навіть коли усі документи були вже готові, мало хто вірив у те, що  діти нашого маленького району у один чудовий день таки перетнуть кордон нашої країни аби відвідати сусідню європейську державу Польщу.  Труднощів було таки багато, бо усі кроки по підготовці  такої серйозної події ми робили вперше, а тому кожен день, починаючи з квітня і аж до моменту виїзду, був сповнений клопотів, телефонних дзвінків, консультацій… 

  Та все ж 9 серпня 2015 року до подвір’я Великописарівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів, яка стала партнером українсько-польського проекту   «Єднають нас народні танці» у рамках програми обміну учнівської молоді, під’їхали три комфортабельних автівки фірми «Санавто»(м.Суми).  Коротка мить прощання з батьками і ось вже 18 учнів школи на чолі з двома опікунами Миколою Гордієнко (завдяки якому ми мали змогу узяти участь у цьому проекті)  та Катериною Обідець вирушили у далекий захоплюючий шлях, долаючи сотні кілометрів рідною Україною із самого сходу до далекого заходу, у курортне містечко Поронін у межах туристичного центру Закопане (Польща).  

  Наше перебування за кордоном почалося з прогулянки старим містом Краків, де дивовижна архітектура не залишила байдужим нікого, де усі ми намагалися врешті повірити у те, що це справді відбувається з нами. Краків – стародавнє королівське місто і духовна столиця Польщі. Ми бачили кам’яного дракона – символ міста, відвідали палац Вавель на березі мальовничої Вісли,   Сукенніце  (центральна будівля на Ринковій площі Кракова, побудована як торгові ряди колишньої столиці Польщі) , маріацький костьол Пресвятої Богородиці,   костел св. Петра и Павла і просто занурилися у атмосферу старовинного європейського міста, бруківкою якого досі їздять красиві кінні упряжки і безліч голубів довірливо ідуть назустріч туристам на Ринковій площі,  яка у середньовіччі була найбільшою у Європі…

  А вже по обіді ми розташувалися у гостинному комплексі ВАСА( у перекладі «пастух») у м.Поронін, де нас стрічала автор і керівник проекту, наша землячка  Катерина Ващенко – молода, енергійна і сповнена творчої наснаги дівчина, яка за 10 діб нашого перебування у одному гурті стала для усіх нас близькою, рідною, дорогою людиною, яка піклувалася про кожного учасника, допомагала адаптуватися та подолати мовний бар’єр, проводила цікаві інтерактивні ігри, заняття з вивчення польської мови, проводила різноманітні презентації, організовувала екскурсії та активний відпочинок, наповнювала захоплюючим змістом кожен наш день.

  І було таки цікаво!!!  Ми відвідали аквапарк з термальними водами, мали змогу проїхатися у м.Закопане на супер-потязі, гуляли вуличками м.Поронін та туристичним центром Закопаного вул. Круповка з безліччю сувенірних лавок та різноманітних цікавинок, відвідували католицькі костьоли, їли смачне морозиво… Незабутнім стала і наша піша прогулянка до дивовижного мальовничого Морського Ока – казкового гірського озера, до якого ми йшли, піднімаючись угору 9 км і намагаючись збагнути невимовну красу гір Татри, що є продовженням Карпат. Містична краса гірських масивів чарувала і вабила, дзеркало озера було настільки прозорим, що ми добре бачили підводний світ, а з високих вершин сповзали пухнасті тумани…

  Ми повертаємося до своїх комфортабельних помешкань з усіма зручностями. Трохи відпочинку і нас вже чекають смачні польські страви у Корчмі, де гостинна хазяйка усього комплексу пані Ева зустрічає нас привітною усмішкою і запрошує до частування. О!!! Що то були за страви!!! А який широкий вибір різних смакувань нам пропонувався!!! І наїдалися досхочу… і з собою ще брали, бо таки було дуже смачно. До речі, усе фінансування за десятиденне проживання та харчування нашої групи взяла на себе польська сторона.

 Усі ці дні наші учасники проекту разом зі школярами з гімназії №1 м.Барчево (місто в північній Польщі,що належить до Ольштинського повіту Вармінсько-Мазурського воє-водства) знайомилися, спілкувалися, грали, вивчали наші мови, презентували свої національні костюми та народні танці, співали пісень, обмінювалися сувенірами, проводили дискотеки та пікніки, обмінювалися сувенірами на згадку,  робили зарядку і просто бешкетували ( але не дуже). І вже через кілька днів спілкування українські і польські діти стали однією дружною групою підлітків зі спільними інтересами, спільними опікунами ( до нас приєдналися пані Аліція – директорка гімназії, пані Кашія – педагог та пані Домініка – інструктор з танців) та спільною програмою заключного вечора, на якому два змішаних українсько-польських гурти представляли свої танцювальні програми, які підготували за час перебування у Пороніні. І кружляли під українські та польські мелодії пари, у яких польські юнаки вели наших дівчат, а наші хлопці  - їхніх…

 Але були і сльози. Відверті, нестримні, які ніхто навіть не намагався приховати. То були спільні сльози прощання. Спочатку -  коли ми проводжали нашу Катю, яка подарувала нам цей незабутній час, потім – коли ми сідали у свої автівки, а польські друзі бажали нам щасливої дороги… А ще – коли нас майстерно і швидко доставили до рідної України, до рідної домівки (за якою ми звичайно теж дуже скучили)   наші три чудових водії «дяді Саші», з якими діти теж добре потоваришували.

   Отож, позаду наш перший проект, наші перші кроки за кордон, до Європи. І я від імені усього нашого невеликого гурту мандрівників хочу щиро подякувати Каті Ващенко і  нашим польським партнерам. Ми вдячні   Великописарівському селищному голові Леоніду Клизубу, який увесь час нашої підготовки неодноразово надавав нам допомогу у підготовці документів, вирішенні окремих проблем, а також передав смачний український коровай, невеличкими шматочками якого наші україночки частували не тільки учасників проекту, а і інших відвідувачів та глядачів нашого виступу. Також наші слова подяки  за сприяння депутату обласної ради, Президенту Сумської торгівельно-промислової палати Костянтину Макаренку та його помічникові Андрію Радченку, який постійно консультував нас щодо оформлення необхідних документів. Ми щиро вдячні Попівському будинку культури та Попівській школі за те, що надали нам українські костюми, у яких наші хлопці і дівчата залишили  про себе приємні враження…

  Невже усе це нам не наснилося?!

Для збільшення зображення натисніть на фото

Категория: "Местные" новости | Просмотров: 568 | Добавил: scorpion
Всего комментариев: 1
0
1 Vint  
Чудова розповідь! yes

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]