Понедельник, 18.03.2019, 18:31:08

Великая Писаревка

Приветствую Вас Гость

Поиск по сайту

ИнформБюро
Статистика

Полный анализ сайта

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Меню сайта
Разделы новостей
"Местные" новости [1617]
Новости посёлка, района, области.
В Украине [1342]
Новости Украины
В мире и вообще [1032]
События в мире
Календарь новостей
«  Март 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Наш опрос
Оцените наш сайт
1. Отлично
2. Хорошо
3. Неплохо
4. Плохо
Всего ответов: 357
Главная » 2014 » Март » 9 » На рідну землю повернувся поет Володимир Затуливітер... у бронзі (ФОТО)
На рідну землю повернувся поет Володимир Затуливітер... у бронзі (ФОТО)
13:50:45
У Великописарівському районі відбулася непересічна подія: у Яблучному урочисто відкрито меморіальну дошку та музей поета-земляка Володимира Затуливітра.

Відомий поет Володимир Затуливітер народився 29 лютого 1944 р. в родині колгоспників на хуторі Веселому (Яблучненська сільська рада) Охтирського району (тепер Великописарівського) Сумської області. Закінчив філологічний факультет Сумського державного педагогічного інституту імені А. Макаренка (1966 р.). Служив в армії. Працював журналістом у Сумській області (газета «Ленінська правда» — нинішня «Сумщина»), у столичних видавництвах «Дніпро» та «Молодь». Член Національної спілки письменників України.

Друкуватися почав із 1964 року. Автор збірок «Теорія крила», «Теперішній час», «Тектонічна зона», «Пам’ять глини», «Зоряна речовина», «Полотно». Три збірки («Четвертий із триптиха», «Чаша жертовна» та «Ненаписані пейзажі») побачили світ після смерті поета.

Окремі вірші Володимира Івановича покладені на музику. Його поетичні твори перекладені англійською, болгарською, німецькою, російською, румунською, французькою мовами. Поет самотужки перекладав твори з молдовської та литовської мов. Лауреат літературних премій імені Павла Усенка та Павла Тичини.

Для збереження пам’яті про видатного поета було прийнято рішення про створення музею Володимира Затуливітра у селі Яблучне. Цю ідею підтримала як районна влада, так і Яблучненська сільська рада.

Музей вирішили розмістити в Яблучненській школі, де навчався Володимир Затуливітер. У одній із класних кімнат зусиллями сільської ради поміняли вікно, двері, зробили ремонт. Зважаючи на проблеми з фінансуванням, довелося шукати спонсорів. Охоче зголосився допомогти реалізації доброї справи виходець із Яблучного, депутат обласної ради Геннадій Дорошенко. Завдяки йому були виготовлені стелажі та інші необхідні для облаштування музею речі. Не залишилися байдужими й місцеві жителі Юрій Конєв, Олександр Шевченко, Валерій Скрипченко, які зробили фінансові внески в облаштування музейної кімнати.

Останній день лютого в Яблучному видався напрочуд погожим — ясним і теплим, ніби справжня весна. На шкільному подвір’ї зібралися місцеві жителі, родичі й знайомі Володимира Затуливітра, представники районної влади, гості з Києва, Харківщини, місцеві поети з поетичного об’єднання «Джерело натхнення» ім. Володимира Затуливітра, що діє на базі централізованої районної бібліотеки (до речі, її директор Зінаїда Грабар щиро вдячна приватному підприємцю Григорію Морозу, який виступив спонсором поїздки членів літоб’єднання із Великої Писарівки до Яблучного). Символічно звучить над шкільним подвір’ям дзвін чаші жертовної. Линуть добрі слова — про самого поета, поезії якого сповнені філософського змісту і відкриваються по-різному щоразу, коли перечитуєш їх; про берегиню Любов Снісар, завдяки ентузіазму якої Володимир Затуливітер повернувся на землю батьків; про Слобожанщину й Україну…

Потім Любов Снісар і директор школи Лідія Ковака знімають накриття з меморіальної дошки, з якої щиро й приязно дивиться на кожного сам поет, викарбуваний на камені, а поруч слова: «У Яблучненській школі навчався і закінчив із золотою медаллю видатний український поет Володимир Затуливітер (1944-2003).


Для збільшення натисніть на фото















Категория: "Местные" новости | Просмотров: 656 | Добавил: Vint
Всего комментариев: 1
1 vorskla1968  
Теорія крила
Вставайте, батьку: вже летять плуги!
Як птаство з вирію, на лан вертають.
Розкрилює вже Ворскла береги,
виводить зграї вод на перші трави.
Вставайте, батьку! В тупоті шляхів
такий над Слобожанщиною клекіт!
В печі доспів, як’сонце, чесний хліб,
доспіло сонце в білопінних глеках.
Вставайте, батьку! І старих прикмет
навчіть мене — дорога ж не близенька:
у квітні пахне дощ — на щедрий мед,
парує лан — наллються, значить, зерна
важкі й тужаві — наче ваш кулак,
такий ще молодий, ще молодецький…
Є віщий у простих прикметах знак:
майбутнє із нічого не почнеться!
Всього навчіть, нічого не втаїть —
ростити криниці і класти хату,
бо жити нам ще безліку століть,
наш хліборобський рід ще не втомився, тату!
Дзвінка зірката юнь птахів, пильнує лет —
й новітній зміст у давнім відкрива,
щоб завтра із язичницьких прикмет
почати строгу формулу крила!
1972 Володимир Затуливітер

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]